Що можна і не можна робити на свято Усікновення чесної голови Йоана Хрестителя? Статті та замітки із такими назвами масово виринають у соцмережах та на інтернет-виданнях напередодні свята, яке за літургійним календарем відзначається 11 вересня. Якщо їх відкрити, то можна насправді «зачитатися». Чи існує ще хоча б одне настільки багате на інструкції свято?
Насамперед, згідно із безліччю заміток, народні вірування у цей день забороняють користуватися гострими предметами, тобто ножем, сокирою чи лопатою. Адже ці предмети нагадують про засоби страти святого. Окрім того, не можна нарізати і вживати у їжі круглі овочі та фрукти, адже вони нагадують голову святого. Особливим фаворитом у цих заборонах є капуста. Мабуть, саме вона найбільше нагадує голову. А як же щодо хліба? Він же також буває круглої форми? А от хліб їсти можна, тільки варто не нарізати його, а відривати.
До дивних споминів про страту святого належить ще одна заборона: їсти червону їжу та пити червоні напої. Знову ж таки, згідно народних вірувань це нагадує кров святого. Скоріш за все, у цьому місці всі відразу пустили сльозу за кавуном – і круглий, і червоний, і руками не відірвеш.
На свято Усікновення не можна подавати їжу на блюді або таці, оскільки саме на блюді лежала голова святого. Їсти можна лише з дошки. Підсумовуючи, не можна нічого робити, щоби нагадувало страту святого. Але звідки таке небажання нагадувати про момент смерті святого Йоана Хрестителя? Яка ж несподіванка: все засноване на забобоні.
Наші предки вірили, що за рік голова святого Йоана Хрестителя зростається із тілом. Проте, якщо порушити заборони цього дня, то вона знову відділяється від тіла.
І як вам така інструкція на 11 вересня? Готові відзначати день літургійного спомину Усікновення чесної голови пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана Хрестителя?
Насправді ж перелічені вище народні вірування не мають нічого спільного із християнським відзначенням пам’яті «найбільшого серед народжених від жінок», як про Йоана Хрестителя сказав сам Ісус Христос. Та й узагалі, важко говорити про християнство у цьому випадку. Водночас можна відмітити, що усі ці заборони наповнені банальністю та формалізмом.
Саме у той день, коли святий Йоан Хреститель ставить перед нами основоположне питання вірності Істині, люди намагаються втекти у вигаданий світ. І в цей момент варто знову і знову пригадати «голос вопіющого в пустині: «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його» – так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів» (Мр. 1, 3). Відтак спробувати «відплисти на глибину», щоб пізнати істинне значення літургійного спомину Усікновення чесної голови святого Йоана Хрестителя.
«Дорогі брати і сестри, спомин мученицької смерті святого Йоана Хрестителя також нагадує і нам, сучасним християнам, що у любові до Христа, до Його слів і до Істини ми не можемо опускатися до компромісів. Істина є Істиною; тут компромісів немає. Християнське життя вимагає, так би мовити, “мучеництва” щоденної вірності Євангелію, мужності дозволити Христу рости всередині нас і дозволити Йому бути Тим, хто керує нашими думками і діями», – роздумував про цю подію папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції у 2012 році.
Це щоденне «мучеництво» нелегке, і Папа Бенедикт пояснював, що його можна досягти лише через глибоке молитовне життя: «Однак, це може статися у нашому житті, лише якщо ми маємо міцні стосунки з Богом. Молитва — це не марна трата часу, вона не відбирає час у нашої діяльності, навіть якщо це апостольська діяльність. Якраз навпаки: тільки якщо ми здатні на вірне, постійне та довірливе молитовне життя, сам Бог дасть нам здатність і силу жити щасливо й безтурботно, долати труднощі й мужньо свідчити про Нього».
Тепер же звернемося до Івана Хрестителя. Усе його життя було присвячене справі приготування дороги Месії – «рівняйте стежки його». Нереальність брехні полягає у викривленні правди. Саме про повернення на сторону правди – і, відтак, свободи – турбувався Іван Предтеча. За допомогою свого хрещення водою він супроводжував людей у покаянні. І саме із цією метою задля покаяння Іван Хреститель дорікав Іродові щодо його викривленої реальності життя – НЕбратерські взаємини, НЕшлюбні відносини, НЕправда.
Сьогодні Іван Хреститель, народившись у подружжі Єлисавети та німого Захарії, показує нам, що тільки істина може розв’язати німі уста, адже істинне Слово животворне. Тому сьогодні Іван Хреститель, здригнувшись у лоні своєї матері при зустрічі із Правдою-Христом, показує нам наскільки така ж зустріч у нашому житті повинна будити нас із летаргічного сну комфортної брехні та здригати наш духовний світ.
Сьогодні Іван Хреститель, відмовляючись від хрещення Ісуса у Йордані, вчить нас, що правда є більшою за кожного із нас і тому, щоб її прийняти потрібно відкритися і впокоритися. Саме гордість не дозволяє нам у більшості випадків вирівняти дорогу назустріч власному щастю.
Сьогодні Іван Хреститель, запитуючи Ісуса Христа чи це Він – довгоочікуваний Месія, відкриває нам, що правдою не можна володіти, але постійно потрібно відкриватися і намагатися її осягнути. Адже володіння правдою дорівнює маніпуляції правдою, а такі маніпуляції – це вже брехня.
Сьогодні Іван Хреститель, віддаючи свою голову на полумиску під час бенкету Ірода, говорить кожному із нас, що правда продовжує свою боротьбу у світі, що її захист продовжує породжувати мучеників за правду, що досі є реальні люди, які ніколи не згодяться потрапити у вигаданий світ брехні.
Бути справжніми означає бути вірними собі, Богові, ближнім. Бути вірними – означає бути реальними. Вибираймо справжність та автентичність – вибираймо життя!
