У цьому виданні зібрано тексти щоденних звернень Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава до людей доброї волі всього світу, які він виголошував упродовж першого року повномасштабної війни. Ці короткі послання, наріжним каменем яких стали слова «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!», знов і знов доводили, що Українська Греко-Католицька Церква завжди була, є і буде зі своїм народом, особливо в часи таких випробувань, як геноцидна війна Росії.

Глава Церкви запевняє, що перемога України стане перемогою Божої сили над ницістю й зухвальством людини, і формує духовність воєнного часу, нагадуючи, що це наше природне право і святий обов’язок — боронити свою землю, свій народ і все, що є для нас найріднішим: родину, мову, культуру, історію та духовний світ.

«Все-таки, ми маємо добрі новини — новини, про які світ повинен знати. Бо це — не тільки людське, але й Боже диво, що Україна — стоїть. Як би комусь не хотілося, щоб нас не було, як би нам важко не було, але, все-таки, ми стоїмо. І та стійкість українців дивує світ.

Можливо, ми й самі себе пізнаємо глибше: ми справді розуміємо, що є народом великих героїв, народом, який може говорити про велике до цілого світу. Очевидно, що світ, до певної міри, вже призвичаївся, що в Україні йде війна, але я не можу сказати, що світ про забув про нас чи більше не підтримує. Навпаки! Думаю, що й українські Церкви — зокрема, і наша Церква, наші волонтери, наші дипломати й державні діячі роблять все, щоб світ бачив, як ми стоїмо.

Ми боремося. І наша боротьба триває не два роки, й навіть не дев’ять чи десять. Наша боротьба — боротьба з колонізатором, який приходить з Москви, триває не одне століття. Ми цього року згадували пам’ять Голодомору — геноциду, 90-річчя цієї великої трагедії, коли нас прирекли уже на повну загибель. Але ми боремося по сьогоднішній день! У нас хотіли не просто забрати життя, а вбити нашу волю до життя, волю до свободи. Але ми її маємо, і ця воля гартується, як криця, навіть тоді, коли нам справді і важко, і боляче.

І ми молимося. І те, як українці поводяться і сповідують свою християнську віру в часі війни, теж є подиву гідним для цілого світу. Багато хто із єпископів у Європі мені говорили, що Європа пережила не одну війну — як європейську, так і світову, але європейське християнство не випрацювало духовости християнства у часі війни. І от Україна, і наша Церква також, дає той приклад сповідництва християнської віри, здатності бути не тільки людиною, а й християнином у нелюдських і абсолютно нехристиянських обставинах. І це свідчення сьогодні надзвичайно важливе і цінне.

Тому Україна стоїть — і вистоїть. Україна бореться — і поборе. Україна молиться — і отримає у Господа Бога те, про що просить», — наголосив Блаженніший Святослав.