8 травня 1884 року. Неаполь. У кімнаті, наповненій запахом медикаментів та відчаю лежить дівчина. Їй всього 21 рік. Однак, виснажений хворобою організм не видає її молодечого віку. Її ім’я Фортунатіна походить з латинської мови. Парадоксально, але у перекладі воно означає «успішна, щаслива».
13 місяців тому у сім’ї безтурботної Натіни, – як її ласкаво називали батьки та друзі, – сталося страшне горе. На свято Благовіщення 1883 року померла Альмарінда Галассі. Вони із Натіною були надзвичайно близькими і проводили разом багато часу. По її смерті Натіна так і не змогла вийти зі скорботи. Її світ розділився надвоє, а серце розбилося на уламки. Згодом це почуття розпочало поглинати її цілковито.
За деякий час у Натіни розпочалися сильні конвульсії, які тривали кожного дня упродовж 10 годин – від другої години дня і до опівночі! Водночас вона щовечора відчувала у горлі щось схоже на клубок, який нестерпно душив її та не давав промовити і слова. Щоб якось зарадити своїм болям, дівчина рвала собі волосся, кусала себе, кидалася на ліжку та до крові билася об його бильця. Навіть четверо чоловік не могли її втримати від цього. Усі, хто хоча б якось прагнув їй допомогти, також наражалися на укуси. До цього усього додавалися сильні головні болі, біль у ногах і животі, гарячка, які загрожували її життю. Небажання їжі так виснажило шлунок, що будь-яка рідка страва спричиняла сильний біль у животі. У відчаї батьки звернулися за допомогою до лікарів. За лікування взявся Вінченцо Бельмоте, але його методи не приносили жодного покращення. Вдавалися й до інших медиків, та усе намарно. Так тривало вже рік, і здавалося, годі шукати рятунку.
Попри нелюдські страждання, в образі дівчини залишалося щось надлюдське. Це була невтомна і довірлива молитва на устах, звернена до Пресвятої Діви. У такі миттєвості ставало трішки легше. Але ненадовго… Із кожним днем відчай витісняв тліючі залишки надії.
Одного дня хтось передав Фортунатіні образок, медальйон і дев’ятницю до Помпейської Матері Божої. Наступного ж дня її мати на картці записала постанову молодої дівчини. Дівчина самостійно це зробити вже не могла.
«Тяжко хвора Фортунатіна Агреллі просить про оздоровлення Пречисту Діву Царицю Святої Вервиці в Помпеях. Якщо Мати Божа вислухає мене, прирікаю особисто прибути до Помпеїв, скласти свою подяку й переказати жертву на Її церкву».
3 березня 1884 року, через два дні по завершенні дев’ятниці, Фортунатіна переживає видіння. Вона бачить Пресвяту Богородицю, яка тримає Дитятко-Ісуса та вервицю. Із останніх сил, із певним приреченням, вона вкотре волає про допомогу: «О Маріє, досі Ти не уділила мені ще жодної ласки. Хочу бути здоровою!» А Пресвята Діва їй відповідає: «Коли звертаєшся до мене по імені Цариці Святої Вервиці з Помпей, яке мені найближче з усіх, Я не можу тобі відмовити. Відмов три дев’ятниці, віддавай Мені честь, а як одужаєш – відмов іще три дев’ятниці». Так розпочалася чудесна історія «безвідмовної молитви», як її часто називають, Помпейської дев’ятниці.
Що таке Помпейська дев’ятниця?
Дев’ятниця – це відмовляння протягом дев’яти днів певної молитви. Натомість, Помпейська дев’ятниця – це молитва, яка складається з шести дев’ятниць: трьох прохальних і трьох подячних. Під час цієї молитви молільник щоденно відмовляє загальну Вервицю з розважаннями всіх 15-ти таїнств (радісних, страсних і славних). Також часто люди додають до цього молитви, укладені блаженним Бартоло Лонго. Очевидно, що прохальна і подячна частини тривають по 27 днів. Таким чином, Помпейська дев’ятниця триває 54 дні. Саму молитву на вервиці можна відмовляти частинами упродовж цілого дня. Варто зазначити, що Помпейську дев’ятницю слід молитися в одному наміренні.
Як і будь-яка молитва, Помпейська дев’ятниця повинна бути:
- побожною та уважною;
- з чистою душею, тому на початок радять приступити до Таїнства Сповіді та Св. Причастя;
- довірливою до Бога;
- відкритою на Божу волю щодо нашого життя;
- витривалою, тобто не зведеною до певного рятівного ритуалу.
Як молитись Помпейську дев’ятницю?
- Оскільки Помпейська дев’ятниця є доволі тривалою молитвою, заведіть собі графік молитви. Для цього Ви можете використати будь-які блокноти чи планери.
- Складіть визначене та конкретне намірення на молитву.
- Відзначайте в календарі дні проведення молитви.
- Також можете завести собі щоденник для запису своїх молитовних переживань.
- Рекомендовано поєднувати цю молитву із читанням Святого Письма, через яке промовляє сам Господь.
- При неможливості молитися усі 15 таїнств вервиці, можна промовляти одну вервицю щоденно.
- Порядковість розважань – радісні таїнства у понеділок та суботу, страсні – у вівторок та п’ятницю, славні – у середу та неділю, світлі таїнства – у четвер.
- Після молитви на вервиці, молимося молитви дев’ятниці, які склав блаженний Бартоло Лонго, – перші 27 днів молітся Дев’ятницю прохання, наступні 27 днів – Дев’ятницю подяки.
- На завершення – молитва св. Домініка та св. Катерини Сієнської.
- Постійно пам’ятайте, що наш Господь – Господь милосердний і щедрий, а тому дарує нам те, що найкраще веде до спасіння.
18 червня 1884 року Фортунатіна Агреллі прибула у Помпейську долину. Там вона склала подяку Пресвятій Богородиці – Цариці Святої Вервиці за ласку оздоровлення. Тим самим, давши свідчення безмежної любові Бога, яка продовжує виливатися на молільників і сьогодні за посередництвом молитви Помпейської дев’ятниці. Напередодні Пресвята Діва промовила до неї: «Оскільки ти переносила хворобу, покладаючись на Божу волю, Бог уділить тобі цю ласку на моє прохання…»
«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять» (Мт. 7, 7-11).
