Артикул: 11001018
Церква Христова. 1920-1940 рр. Переслідування християн в СРСР

Є в наявності

149,00 грн

Поділитися

“… У нашому сторіччі знову маємо мучеників, хоч часом вони невідомі, мов “невідомі солдати” великої Божої справи. їхні свідчення у Церкві не повинні відійти в забуття.

На думку Колегії Кардиналів, потрібно, щоб помісні Церкви зробили все для збереження пам’яті про тих, хто прийняв мученицьку смерть, збираючи для цього необхідні свідчення. Це, без сумніву, матиме яскраво виражений екуменічний характер. Мабуть, цей екуменізм святих мучеників є найпереконливішим. Голос Спільноти Святих звучить сильніше, ніж те, що розділяє. Адже ж мартирологій перших століть був основою для культу святих. Церква, проповідуючи і визнаючи святість своїх синів і дочок, виявляла найвищу честь самому Богові. У мучениках вона складала шану самому Христу, який дарував їм благодать мучеництва і святості. Щойно по деякім часі розвинулася практика канонізування, яка триває до наших часів у Католицькій та Православних Церквах. Сьогодні дуже зросло число процесів канонізацій та беатифікацій. Це свідчить про живучість помісних Церков, яких сьогодні є більше, ніж у перших сторіччях і в першому тисячолітті. Найбільша шана, яку всі Церкви можуть скласти Христові напередодні цього, третього тисячоліття, — показати всесильну присутність Його як Спасителя в плодах віри, надії, любові серед численних віруючих багатьох мов, рас, які пішли за Христом різними дорогами християнського покликання.

Отже, завданням Апостольського Престолу буде, в контексті наближення третього тисячоліття, доповнити мартирологій Вселенської Церкви, звертаючи особливу увагу на святість тих, хто жив Христовою істиною і в наші часи. Особливо треба попрацювати над визнанням подвижництва чоловіків і жінок, які здійснювали своє християнське покликання в Подружжі. Будучи глибоко переконаними в тому, що насправді не бракує святості також і в цьому стані, відчуваємо необхідність знайти необхідні способи, щоб цю святість Церква визнала і поставила перед іншими подругами як приклад і заохочення до наслідування…” — пише 10 листопада 1994 р. в Апостольському Листі Папа Іван Павло II. Саме тому запропонована праця має на меті спробувати бодай частково висвітлити одну з найяскравіших сторінок не тільки сучасного церковного життя, а й усієї двохтисячорічної історії Церкви Христової.

Пропонуємо де більші, де коротші розповіді про священнослужителів та мирян різних конфесій і через погляд на ці окремі постаті старатимемося якоюсь мірою показати духовний фон життя того часу. Наскільки нам це вдалося, судити вже не нам. Вважаючи цю публікацію лише недосконалою спробою, ми свідомі того, що тут знайдеться багато вад, і за них просимо вибачення, так само ж будемо вдячні за підказки, вказівки на похибки тощо.

Хочемо звернути увагу на те, що географічно-адміністративні назви подано згідно з текстами документів, якими ми користувалися. При цьому, напевно, є випадки, коли ці назви прочитані нами неправильно. Якщо мова йде про події до 1918 р., то там здебільшого вжито адміністративних назв, відповідних нормам того часу. До 1925 р. згадуються губернії, повіти. Після 1925 р. й до кінця 1930 р. існував поділ на області, округи і райони. Так чи інакше різні адміністративно-територіальні зміни відбувалися і впродовж усього періоду 1930-х років. Оті часті зміни роблять важким або й неможливим встановлення, приміром, того, до якого повіту та губернії (чи району та області) належав конкретний населений пункт у той чи інший історичний період, і тому ми залишаємо ту згадку, яка існує у використаному нами документі. Отож може бути зазначено, що особа народилася ще в 1880-х роках, а місце народження — район, область.

Роботу, плодом якої стала ця книжка, було здійснено з благословення та за сприяння архієпископа Мирослава Стефана Марусина, секретаря Конгрегації Східних Церков Апостольської Столиці; архієпископа Антоніо Франко, Апостольського Нунція в Україні, а також за підтримки архієпископа Мар’яна Яворського, митрополита Лвівського; єпископа Яна Пурвінського, ординарія Житомирської дієцезії; єпископа-помічника Глави Української Греко-Католицької Церкви Любомира Гузара та отця Мілана Шашика, секретаря Апостольської Нунціатури в Україні.

Персоналії вміщено зз алфавітним порядком. Імена, прізвища, дати та географічні назви відповідають зафіксованим у справах.

Наприкінці книжки подано додатки: найпоширеніші у справах засуджених статті Кримінальних та кримінально-процесуальних кодексів РРФСР і УРСР; деякі групові справи; алфавітний покажчик згадуваних імен; фотографії.

Автор

Олександр Климентій Соколовський

Обкладинка

тверда

Рік видання

1999

Формат

170х250 мм

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук на “Церква Христова. 1920-1940 рр. Переслідування християн в СРСР”

Вітаємо на оновленій інтернет-крамниці! Зараз проходить розширення асортименту продукції. Спробуйте створити свій аккаунт і переглянути нові можливості нашого ресурсу. Закрити