Бесідуючи з молоддю, із зовсім юними людьми, автор переконався, що Бог передусім промовляє до них і чекає від них життя, згідно з їхнім покликанням. Чимало людей не може знайти свого шляху, єдиного й неповторного, бо не намагається пізнати себе, зрозуміти навколишній світ і ближ­ніх своїх, тож від­чувають себе самотніми і непотрібними в цьому житті.Автор цієї книги, священик, немов добрий садівник, прагне, щоб усі квіти, кущі та дерева в Божому саду зацвіли повними ча­рівними суцвіттями у всім розмаїтті своїм і щедро плодоносили — кожен за родом своїм.