Немає в наявності
Немає в наявності
190 грн.
Публікація перекладу докторської дисертації о. Ігоря Мончака, захищеної 1966 року в Папському Григоріянському університеті, – це данина пам’яті, яку сучасне покоління українських церковних істориків та богословів складає своєму талановитому, та все ще мало відомому в Україні попередникові. Його становлення як науковця і його пастирське служіння відбувалось у важкі повоєнні часи далеко за межами рідного краю, але вся його діяльність і помисли були спрямовані на збереження еклезіяльної й національної самобутности українців та утвердження єдности й помісности українського християнства. Ця праця була одною з перших спроб греко-католицьких науковців у діяспорі використати потенціял II Ватиканського собору для того, щоб домогтися повного визнання гідности унійної Київської Церкви, переслідуваної тоталітарним режимом на батьківщині та приреченої на мовчання й замовчування в міжнародному контексті. Це була спроба виробити новий погляд на відносини східних християн з Римським Апостольським престолом і їхню роль у загальноцерковному примиренні й поєднанні.
Монографія написана в історично-богословському ключі й ділиться, відповідно, на дві частини – богословську та історичну. Головна тема першої з них – це еклезіологічний аналіз поняття „помісної Церкви” і формулювання на його основі концепції церковної єдности в різноманітності. В історичній частині автор, спираючись на свої богословські висновки, характеризує Київську Церкву як конкретне історичне втілення “помісности” й обстоює тезу про те, що ідея єдности з Римом, проголошена 1439 року у Флоренції, зберігалася в цій Церкві аж до другої половини ХVI століття та послужила підґрунтям для укладення Берестейської унії 1596 року.
Автор | Ігор Мончак |
---|---|
Переклад | Роман Скакун |
Кількість сторінок | 364 |
Обкладинка | тверда |
Рік видання | 2012 |
Відгуків немає, поки що.